Ти вже давно не дитина, але буває, що страх як хочеться бабусиної турботи. Пам'ятаєш, коли тільки настає холод, тобі часто давали пити малину?
Бабуся бере велику чашку, кидає 3-4 ложки солодкого-пресолодкого варення і заливає гарячою водою. Ти, тим часом, сидиш під теплою ковдрою і чекаєш чудо-напій. Цей чай пахне літнім садом, росою і бджолами, які гули над кущами.
Робиш помалу перший ковток. Потім другий, третій. Відчуваєш маленьку кісточку на язиці і намагаєшся її розкусити. Чим більше п'єш, тим краще смакуєш солодку малину, яка лежить на дні.
Бабуся сидить поряд і приказує із посмішкою «Пий, пий. То для здоров'я добре». І ти не сперечаєшся, бо ж вона краще знає.
Запали цю свічку, коли захочеш відчути тепло дитинства та турботу рідних.